Самооборона. Так ли очевидны её последствия!?

Сообщение
Автор
Аватара пользователя
Jimboy
Сообщения: 141
Зарегистрирован: 13 мар 2013, 20:47
Стрелковый клуб: ССК Тактик
оружие: Дедушкина двудулка, M4S90, Saiga .223

Самооборона. Так ли очевидны её последствия!?

#1 Сообщение Jimboy » 08 фев 2015, 20:26

Ну не даёт мне покоя та самая тема «самообороны с применением огнестрельного оружия», которую все так смачно разжёвывают на разного рода оружейных и околооружейных форумах. Особенно беспокоит аспект последствий применения оружия в состоянии «необходимой обороны».
По образованию юрист, специализация «уголовное право» и тут вроде бы всё понятно, ведь чёрным по белому написано в «умной книге»:
Розділ VIII
ОБСТАВИНИ, ЩО ВИКЛЮЧАЮТЬ ЗЛОЧИННІСТЬ ДІЯННЯ
Стаття 36. Необхідна оборона
1. Необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
2. Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.
3. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або обстановці захисту. Перевищення меж необхідної оборони тягне кримінальну відповідальність лише у випадках, спеціально передбачених у статтях 118 та 124 цього Кодексу.
4. Особа не підлягає кримінальній відповідальності, якщо через сильне душевне хвилювання, викликане суспільно небезпечним посяганням, вона не могла оцінити відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи обстановці захисту.
5. Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.


НО, зная не по наслышке, нашу судебно-прокурорско-справедливейшую систему с уверенностью заявляю: «Ни хрена тут не все так просто!!!»
Много перерыл, перечитал за последнее время, специально проконсультировался в Я.Мудрого по этому вопросу (благо сам Харьковчанин и все тут по месту), и что самое главное предметно поговорил с практикующими юристами одной из серьёзных харьковских адвокатских контор по уголовным делам.
Не вдаваясь в детали, суть сводится к одному:
Во время судебного расследования все без исключения суды, при вынесении решения будут обязательно руководствоваться следующим документом:

ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
N 1 від 26.04.2002
Про судову практику у справах про необхідну оборону

Закріплене ст. 36 Кримінального кодексу України ( 2341-14 )
(далі - КК) право кожного на необхідну оборону від суспільно
небезпечного посягання є важливою гарантією реалізації
конституційних положень про непорушність прав та свобод людини і
громадянина, про невід'ємне право кожної людини на життя,
недоторканність її житла й майна, а також забезпечує умови для
захисту суспільних інтересів та інтересів держави.
З метою правильного й однакового застосування законодавства
про необхідну оборону Пленум Верховного Суду України
П О С Т А Н О В Л Я Є:

1. При розгляді справ даної категорії судам необхідно
беззастережно додержувати вимог ч. 3 ст. 27 Конституції України
( 254к/96-ВР ) і ст. 36 КК ( 2341-14 ), враховуючи те, що
відповідно до закону кожна особа має право на необхідну оборону
від суспільно небезпечного посягання незалежно від можливості
уникнути його або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів
влади.

2. Згідно з ч. 1 ст. 36 КК ( 2341-14 ) необхідною обороною
визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав
та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також
суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно
небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди,
необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного
відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було
допущено перевищення меж необхідної оборони.
Слід мати на увазі, що стан необхідної оборони виникає не
лише в момент вчинення суспільно небезпечного посягання, а й у
разі створення реальної загрози заподіяння шкоди. При з'ясуванні
наявності такої загрози необхідно враховувати поведінку нападника,
зокрема спрямованість умислу, інтенсивність і характер його дій,
що дають особі, яка захищається, підстави сприймати загрозу як
реальну. Перехід використовуваних при нападі знарядь або інших
предметів від нападника до особи, яка захищається, не завжди
свідчить про закінчення посягання.
При розгляді справ даної категорії суди повинні з'ясовувати,
чи мала особа, яка захищалася, реальну можливість ефективно
відбити суспільно небезпечне посягання іншими засобами із
заподіянням нападникові шкоди, необхідної і достатньої в
конкретній обстановці для негайного відвернення чи припинення
посягання.

3. Суспільно небезпечне посягання на законні права, інтереси,
життя і здоров'я людини, суспільні інтереси чи інтереси держави
може викликати в особи, яка захищається, сильне душевне
хвилювання. Якщо в такому стані вона не могла оцінювати
відповідність заподіяної нею шкоди небезпечності посягання чи
обстановці захисту, її дії слід розцінювати як необхідну оборону.
Правомірним слід вважати застосування зброї або будь-яких
інших засобів чи предметів незалежно від того, якої тяжкості шкода
заподіяна тому, хто посягає, якщо воно здійснене для захисту від
нападу озброєної особи або групи осіб, а також для відвернення
протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше
приміщення.
Якщо при необхідній обороні випадково заподіяно шкоду не
причетній до нападу особі, відповідальність може настати залежно
від наслідків за заподіяння шкоди через необережність.
За змістом ст. 38 КК ( 2341-14 ) до необхідної оборони
прирівнюються дії, вчинені під час правомірного затримання та
доставлення відповідним органам влади особи, яка вчинила злочин.

4. Згідно з ч. 3 ст. 36 КК ( 2341-14 ) перевищенням меж
необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає,
тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання або
обстановці захисту, а згідно з ч. 2 ст. 38 КК перевищенням
заходів, необхідних для затримання злочинця, - умисне заподіяння
особі, що вчинила злочин, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає
небезпечності посягання або обстановці затримання злочинця. У
зв'язку з цим кримінальна відповідальність за такі дії настає лише
у випадках, спеціально передбачених статтями 118 та 124 КК.
Коли при перевищенні меж необхідної оборони чи заходів,
необхідних для затримання злочинця, заподіяно тяжке тілесне
ушкодження, яке спричинило смерть, дії винного за відсутності
умислу на позбавлення потерпілого життя належить кваліфікувати за
ст. 124 КК ( 2341-14 ).

5. Щоб установити наявність або відсутність ознак перевищення
меж необхідної оборони, суди повинні враховувати не лише
відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й
характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та
обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил,
зокрема: місце і час нападу, його раптовість, неготовність до його
відбиття, кількість нападників і тих, хто захищався, їхні фізичні
дані (вік, стать, стан здоров'я) та інші обставини. Якщо суд
визнає, що в діях особи є перевищення меж необхідної оборони, у
вироку слід зазначити, в чому саме воно полягає.

6. Потрібно мати на увазі, що представники влади, працівники
правоохоронних органів, члени громадських формувань з охорони
громадського порядку і державного кордону або військовослужбовці
не підлягають кримінальній відповідальності за шкоду, заподіяну
при виконанні службових обов'язків по запобіганню суспільно
небезпечним посяганням і затриманню правопорушників, якщо вони не
допустили перевищення заходів, необхідних для правомірного
затримання злочинця.

7. Слід відрізняти необхідну оборону від уявної, під якою
розуміється заподіяння шкоди за таких обставин, коли реального
суспільно небезпечного посягання не було, але особа, неправильно
оцінюючи дії потерпілого, помилково припускала наявність такого
посягання.
При уявній обороні кримінальна відповідальність за заподіяну
шкоду виключається лише у випадках, коли обстановка, що склалася,
давала особі підстави вважати, що мало місце реальне посягання, і
вона не усвідомлювала й не могла усвідомлювати помилковість свого
припущення. Питання про те, чи дійсно в особи були підстави для
помилкового висновку про наявність суспільно небезпечного
посягання, вирішується з урахуванням конкретних обставин справи.
Якщо ж особа в обстановці, що склалася, не усвідомлювала і не
могла усвідомлювати помилковість свого припущення щодо реальності
суспільно небезпечного посягання, але перевищила межі захисту,
який потрібно було застосувати, її дії мають розцінюватись як
перевищення меж необхідної оборони. У такому разі кримінальна
відповідальність можлива лише за статтями 118 і 124 КК
( 2341-14 ). Коли ж особа не усвідомлювала, але могла
усвідомлювати відсутність реального посягання, її дії
кваліфікуються як заподіяння шкоди через необережність.

8. Призначаючи покарання за дії, пов'язані з перевищенням меж
необхідної оборони, судам слід суворо додержувати вимог статей 50,
65 КК ( 2341-14 ).

9. Питання про відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок
перевищення меж необхідної оборони, має вирішуватись у
відповідності з вимогами статей 440, 454 ЦК ( 1540-06 ).
Враховуючи конкретні обставини справи, ступінь винності того, хто
оборонявся, і того, хто нападав, суд може зменшити розмір
майнового стягнення. Шкода, заподіяна в стані необхідної оборони
без перевищення меж останньої, відшкодуванню не підлягає.

10. Оскільки відповідно до ст. 11 КК ( 2341-14 ) злочином є
суспільно небезпечне винне діяння (дія або бездіяльність), не
утворюють стану необхідної оборони дії, спрямовані на припинення
правопорушення та заподіяння шкоди, яке хоча формально й містить
ознаки злочину, але через малозначність не становить суспільної
небезпеки.

11. Судовій палаті з кримінальних справ, Військовій судовій
колегії Верховного Суду України, апеляційним судам з метою
забезпечення суворого додержання законодавства, яке гарантує право
на необхідну оборону від суспільно небезпечних посягань, належить
періодично вивчати й узагальнювати практику розгляду судами
кримінальних справ про злочини проти життя і здоров'я громадян та
вживати заходів до усунення виявлених недоліків.

12. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Пленуму
Верховного Суду України від 28 червня 1991 р. N 4 ( v0004700-91 )
"Про практику застосування судами законодавства, яке забезпечує
право на необхідну оборону від суспільно небезпечних посягань".

Голова Верховного Суду України В.Ф.Бойко

Секретар Пленуму, суддя
Верховного Суду України М.П.Селіванов


Внимательно прочитав представленный документ, и зная некоторые ньюансы судопроизводства в нашем государстве, думаю большинство положений документа будут, так сказать, играть "против" лица, которое оборонялось. И удастся ли оборонявшемуся лицу не быть привлечённым к уголовной ответственности в случае нанесения тяжких или летальных повреждений нападавшему преступнику? – Не уверен, ой как не уверен.

Выводы (ИМХО): В нашей стране очень, очень и очень осторожно применяйте оружие при самообороне. Заранее думайте чем, как, в кого и куда вы будете стрелять, ибо даже при самых оптимистических раскладах, не исключено, что вы окажитесь в местах не столь отдалённых и не располагающих к приятному времяпровождению.

P.S.: Тема создана исключительно с конструктивной целью, - побудить форумчан к изучению украинского законодательства в сфере вопросов, касающихся применения огнестрельного оружия.
Поэтому просьба не флудить, высказываться так сказать «по теме», очень интересно будет услышать мнение коллег – юристов, особенно практикующих.

Заранее спасибо, с уважением Jimboy :uch_tiv:


«Добрым словом и пистолетом всегда можно добиться большего, чем добрым словом и револьвером» - американская народная мудрость.

Edic
Сообщения: 368
Зарегистрирован: 02 сен 2014, 11:29
оружие: дрын
Откуда: Киев

Re: Самооборона. Так ли очевидны её последствия!?

#2 Сообщение Edic » 08 фев 2015, 21:00

Jimboy писал(а):побудить форумчан к изучению украинского законодательства
Jimboy писал(а):НО, зная не по наслышке, нашу судебно-прокурорско-справедливейшую систему с уверенностью заявляю: «Ни хрена тут не все так просто!!!»
ну и для чего эта провокация?
Вы определитесь или мы изучаем законы или мы изучаем "нюансы" наших судов, потому как эти вещи или явно противоположные или явно не взаимосвязаны...

Предпочитаю услышать реальные процессы, реальные суды, реальные нарушения и ошибки, как юристов, судов, так и потерпевших.

Спорить как правильно необходимо толковать законы считаю непонятным действом.

Если у вас как у юриста по криминальным делам есть жизненные примеры - прошу поделиться и самим примером и его выводом.

Аватара пользователя
philly
Сообщения: 105
Зарегистрирован: 21 апр 2014, 10:10
Стрелковый клуб: Нет
оружие: Оружие?
Откуда: Николаев

Re: Самооборона. Так ли очевидны её последствия!?

#3 Сообщение philly » 08 фев 2015, 21:20

Jimboy, спасибо что затронули эту тему, которая, к сожалению, таки становится всё более актуально в свете разгула уличной преступности.
Вспомнился вот такой анекдот:
Идет в институте лекция по ОБЖ. Профессор аудитории:
- Вы - прораб на стройке. На ваших глазах с лесов падает и разбивается
насмерть рабочий. Ваши первые действия?
Студенты:
- Вызвать скорую!
- Вызвать милицию!
- Сообщить родственникам! и т.п.
Профессор:
- Наденьте на труп каску и страховочный пояс, иначе милиция приедет за
вами.

И пусть меня закидают сцаными тряпками тут на форуме, но я считаю что иногда лучше на опережение использовать оружие в ответ желающим "прикурить", чем зашивать кишки от ХО.
Пусть лучше у курцов "болит голова".
И такие мысли возникают отнють не от кровожадного желания использовать оружие и причинить кому-либо боль, мысли такие возникают от понимания что человек, который вооружён по закону, имеет прекрасные шансы иметь проблемы с этим самым законом.
А "гражданин" которое купит себе не зарегистрированный травмат или нормальный ствол сможет быстро убежать.
По этому вопрос, что является каской и страховочным поясом в случае применения оружия, остаётся открытым.
VENI VIDI VICI

Аватара пользователя
AndreiB
Сообщения: 576
Зарегистрирован: 12 май 2014, 11:53

Re: Самооборона. Так ли очевидны её последствия!?

#4 Сообщение AndreiB » 08 фев 2015, 21:31

Кстати, кто знает чем по факту закончилась летняя история http://www.aif.ua/incidents/1213082 ?

Аватара пользователя
Jimboy
Сообщения: 141
Зарегистрирован: 13 мар 2013, 20:47
Стрелковый клуб: ССК Тактик
оружие: Дедушкина двудулка, M4S90, Saiga .223

Re: Самооборона. Так ли очевидны её последствия!?

#5 Сообщение Jimboy » 08 фев 2015, 21:35

Edic писал(а):ну и для чего эта провокация?
Вы определитесь или мы изучаем законы или мы изучаем "нюансы" наших судов, потому как эти вещи или явно противоположные или явно не взаимосвязаны...
Комрад, не надо неправильно толковать сказаное мной. Провоцировать кого то небыло и в мыслях. А изучать необходимо как законы, так и ньюансы судопроизводства ибо исходя из первого и второго вы будете соответствующе действовать при применении оружия в той или иной ситуации.
Основная цель темы - ознакомить форумчан с Постановлением №1 от 26.04.02 ибо это основопологающий документ для судей при рассмотрении такого рода дел.
Edic писал(а):...Если у вас как у юриста по криминальным делам есть жизненные примеры - прошу поделиться и самим примером и его выводом.
Повторюсь, я юрист по образованию, работаю по специальности, но в другой сфере, не касающейся к вопросам "необходимой обороны". Ещё потому вопрос и поднял, что хотел бы услышать "...мнение коллег – юристов, особенно практикующих..." Пока конкретной статистикой и её анализом не владею (надеюсь только пока).

ПыСЫ: Мужики, просил же без грязи на голову, какой от этого толк? :nez-nayu:
«Добрым словом и пистолетом всегда можно добиться большего, чем добрым словом и револьвером» - американская народная мудрость.

Аватара пользователя
Legatus
Модератор
Сообщения: 6005
Зарегистрирован: 17 ноя 2011, 09:35
Стрелковый клуб: СТРЕЛКОВАЯ ЛИГА
Откуда: ОДЕССА
Контактная информация:

Re: Самооборона. Так ли очевидны её последствия!?

#6 Сообщение Legatus » 08 фев 2015, 21:40

У Виктора Олеговича Пелевина была чудесная емкая цитата по теме: "...восстановление поруганного достоинства и чести быстро приводит на нары в небольшом вонючем помещении, где собралось много полных достоинства людей, чтобы теперь неспешно мериться им друг с дружкой..."

Опыт подсказывает, что долго тема не проживет и будут вынужденные репрессии :) Но, поглядим на её развитие до первой жалобы от пользователей.
Artem Mitrofanov
Alias: Mart
Μολὼν λαβέ
http://www.facebook.com/tomas.mitrofanov

Counter-Striker
Сообщения: 1462
Зарегистрирован: 15 фев 2012, 20:05
Стрелковый клуб: Скиф

Re: Самооборона. Так ли очевидны её последствия!?

#7 Сообщение Counter-Striker » 08 фев 2015, 21:49

philly писал(а):мысли такие возникают от понимания что человек, который вооружён по закону, имеет прекрасные шансы иметь проблемы с этим самым законом.
А "гражданин" которое купит себе не зарегистрированный травмат или нормальный ствол сможет быстро убежать.
.
Что мешает убежать вооруженного по закону?

Аватара пользователя
philly
Сообщения: 105
Зарегистрирован: 21 апр 2014, 10:10
Стрелковый клуб: Нет
оружие: Оружие?
Откуда: Николаев

Re: Самооборона. Так ли очевидны её последствия!?

#8 Сообщение philly » 08 фев 2015, 21:55

Counter-Striker писал(а):
philly писал(а):мысли такие возникают от понимания что человек, который вооружён по закону, имеет прекрасные шансы иметь проблемы с этим самым законом.
А "гражданин" которое купит себе не зарегистрированный травмат или нормальный ствол сможет быстро убежать.
.
Что мешает убежать вооруженного по закону?
Те кому я сдавал гильзы в гильзотеку.
VENI VIDI VICI

Counter-Striker
Сообщения: 1462
Зарегистрирован: 15 фев 2012, 20:05
Стрелковый клуб: Скиф

Re: Самооборона. Так ли очевидны её последствия!?

#9 Сообщение Counter-Striker » 08 фев 2015, 22:04

philly писал(а): Те кому я сдавал гильзы в гильзотеку.
:)

Аватара пользователя
philly
Сообщения: 105
Зарегистрирован: 21 апр 2014, 10:10
Стрелковый клуб: Нет
оружие: Оружие?
Откуда: Николаев

Re: Самооборона. Так ли очевидны её последствия!?

#10 Сообщение philly » 08 фев 2015, 22:08

Counter-Striker писал(а):
philly писал(а):
Counter-Striker писал(а): Те кому я сдавал гильзы в гильзотеку.
:)
Вы не боитесь УК?
Или не верите в руку возмездия "правосудия"?
Я вот тоже в неё не верю.
VENI VIDI VICI

Аватара пользователя
philly
Сообщения: 105
Зарегистрирован: 21 апр 2014, 10:10
Стрелковый клуб: Нет
оружие: Оружие?
Откуда: Николаев

Re: Самооборона. Так ли очевидны её последствия!?

#11 Сообщение philly » 08 фев 2015, 23:34

Legatus писал(а):У Виктора Олеговича Пелевина была чудесная емкая цитата по теме: "...восстановление поруганного достоинства и чести быстро приводит на нары в небольшом вонючем помещении, где собралось много полных достоинства людей, чтобы теперь неспешно мериться им друг с дружкой..."

Опыт подсказывает, что долго тема не проживет и будут вынужденные репрессии :) Но, поглядим на её развитие до первой жалобы от пользователей.
Legatus, Пелевина не читал, но осуждаю.
В ответ приведу цитату из Библии, Екклесиаст 9:4 Кто находится между живыми, тому есть еще надежда, так как и псу живому лучше, нежели мертвому льву.
VENI VIDI VICI

Аватара пользователя
Legatus
Модератор
Сообщения: 6005
Зарегистрирован: 17 ноя 2011, 09:35
Стрелковый клуб: СТРЕЛКОВАЯ ЛИГА
Откуда: ОДЕССА
Контактная информация:

Re: Самооборона. Так ли очевидны её последствия!?

#12 Сообщение Legatus » 08 фев 2015, 23:48

Воздержусь от теологического спора, с вашего позволения коллега :)
Artem Mitrofanov
Alias: Mart
Μολὼν λαβέ
http://www.facebook.com/tomas.mitrofanov

Аватара пользователя
philly
Сообщения: 105
Зарегистрирован: 21 апр 2014, 10:10
Стрелковый клуб: Нет
оружие: Оружие?
Откуда: Николаев

Re: Самооборона. Так ли очевидны её последствия!?

#13 Сообщение philly » 08 фев 2015, 23:55

Legatus писал(а):Воздержусь от теологического спора, с вашего позволения коллега :)
Жму вам руку :)
VENI VIDI VICI

mariobasler
Сообщения: 19
Зарегистрирован: 26 июл 2015, 18:02
оружие: Hatsan Escort Aimguard

Re: Самооборона. Так ли очевидны её последствия!?

#14 Сообщение mariobasler » 31 июл 2015, 08:45

Пример позитивного решения суда для обороняющегося с гладкостволом.
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ у складі:
головуючого Шилової Т.С., суддів Матієк Т.В., Марчук Н.О., за участю прокурора Матюшевої О.В., захисника ОСОБА_5, особи, кримінальну справу щодо якої закрито, ОСОБА_6,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 02 вересня 2014 року кримінальну справу за касаційною скаргою заступника прокурора Хмельницької області на ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 12 грудня 2013 року щодо ОСОБА_6
Вироком Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 17 червня 2013 року
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, такого, що не має судимості,
засуджено за ст. 124 КК та звільнено його від покарання на підставі ч. 5 ст. 74 КК.
Постановлено стягнути з ОСОБА_6 на користь потерпілого ОСОБА_7 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди 14 229,47 грн та 15 000 грн у рахунок відшкодування моральної шкоди.
Ухвалою Апеляційного суду Хмельницької області від 12 грудня 2013 року вирок місцевого суду скасовано, а кримінальну справу щодо ОСОБА_6 закрито за відсутністю складу злочину, передбаченого ст. 124 КК.
Як визнав установленим суд першої інстанції, в ніч на 30 березня 2007 року приблизно о 03.00 год. ОСОБА_6 із телефонного дзвінка сина ОСОБА_8, який здійснював охорону орендованого ним ставка у с. Ружичанка Хмельницького району, дізнався про незаконний вилов риби п'ятьма невідомими особами, які при цьому поводили себе агресивно та погрожували йому фізичною розправою. Враховуючи перевагу у їх кількості, агресивну поведінку та нічний час, сприймаючи реальну загрозу життю та здоров'ю сина, ОСОБА_6 взяв із дому гладкоствольну рушницю з 4 набоями і власним автомобілем поїхав у напрямку ставка.
Поблизу ставка ОСОБА_6 перегородив дорогу автомобілю під керуванням ОСОБА_9, в якому виявив рибальське приладдя та рибу, і почав витягувати це приладдя із автомобіля, в результаті чого між ним та ОСОБА_9 виникла сутичка.
У цей час до місця зупинки автомобілів підійшли ще четверо невідомих, яким ОСОБА_6 наказав зупинитись та попередив, що буде стріляти з рушниці. Не реагуючи на вказану вимогу, ці особи - ОСОБА_7, ОСОБА_10, ОСОБА_11 та ОСОБА_12 продовжували наближатись, при цьому ОСОБА_7 казав усім, щоб обходили ОСОБА_6 кругом. ОСОБА_7 вів себе найбільш агресивно, намагався вдарити його веслом. ОСОБА_6 здійснив два попереджувальні постріли вгору.
У цей час ОСОБА_6 почув, що від ставка прибіг його син, між яким та одним з невідомих виник конфлікт. Тоді ОСОБА_6 здійснив третій постріл угору, при цьому ОСОБА_7 продовжував до нього наближатися з веслом у руках, а решта обходили навкруг нього, що викликало у ОСОБА_6 побоювання за своє життя і здоров'я та за життя і здоров'я свого сина.[hr] У цей час хтось з невідомих вдарив його веслом у плечі, а тому ОСОБА_6 умисно здійснив постріл в область ніг ОСОБА_7, обороняючись і падаючи на землю. При цьому він розумів, що це останній набій і хотів припинити посягання на життя та здоров'я свого сина, себе та своєї власності.
Унаслідок пострілу ОСОБА_7 було заподіяно тяжких тілесних ушкоджень.
Суд апеляційної інстанції зазначив, що за наведеного у вироку розвитку подій ОСОБА_6 сприймав погрози з боку невідомих осіб застосувати до нього та його сина насильство, небезпечне для життя та здоров'я, як реальні. За таких обставин ОСОБА_6 при здійсненні пострілу останнім набоєм в ногу ОСОБА_7 не перевищив меж необхідної оборони.
У касаційній скарзі прокурор порушує питання про скасування ухвали суду апеляційної інстанції внаслідок порушення цим судом вимог кримінально-процесуального закону, неправильного застосування кримінального закону. Скаржник стверджує, що апеляційний суд в ухвалі не обґрунтував, чому взяв до уваги одні докази та відкинув інші, не дав належної оцінки усім доказам в їх сукупності, дійшов помилкового висновку про перебування винного у стані необхідної оборони та безпідставно закрив кримінальну справу, чим неправильно застосував кримінальний закон.
Заслухавши доповідача, пояснення прокурора, який підтримав скаргу, пояснення ОСОБА_6 та його захисника, які заперечували проти задоволення скарги, розглянувши матеріали кримінальної справи та обговоривши наведені в касаційній скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга прокурора не підлягає задоволенню на таких підставах.
Відповідно до вимог ст. 398 КПК 1960 року при розгляді доводів, наведених у касаційній скарзі, колегія суддів виходить із фактичних обставин справи, встановлених судом.
Доводи касаційної скарги прокурора про неправильне застосування апеляційним судом кримінального закону є безпідставними.
Відповідно до ст. 36 КК необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони. Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи або нападу групи осіб, а також для відвернення протиправного насильницького вторгнення у житло чи інше приміщення, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.
При цьому для установлення наявності або відсутності ознак перевищення меж необхідної оборони, суди повинні враховувати не лише відповідність чи невідповідність знарядь захисту і нападу, а й характер небезпеки, що загрожувала особі, яка захищалася, та обставини, що могли вплинути на реальне співвідношення сил, зокрема: місце і час нападу, його раптовість, кількість нападників і тих, хто захищався, їх фізичні дані (вік, стать, стан здоров'я) та інші обставини.
Суд апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи, у тому числі шляхом проведення судового слідства, дійшов обґрунтованого висновку про те, що ОСОБА_6 діяв у межах необхідної оборони.
При обґрунтуванні своїх висновків апеляційний суд послався на те, що за наведеного у вироку розвитку подій, за яких ОСОБА_6, їдучи на допомогу синові, у нічний час опинився в безлюдному місці, де, незважаючи на три його попереджувальні постріли, п'ятеро невідомих осіб у стані алкогольного сп'яніння, які перед цим незаконно ловили рибу в орендованому ним ставку та погрожували його сину розправою, наблизилися до нього з погрозами застосувати насильство, небезпечне для життя і здоров'я. При цьому зазначені особи постійно переміщалися навколо ОСОБА_6, демонструючи впевненість у своїх силах за рахунок кількісної переваги, один з них - ОСОБА_7 закликав інших не боятися ОСОБА_6, у той же час хтось з невідомих осіб якимось предметом завдав удар ОСОБА_6 по спині. Оскільки на той час у рушниці залишався останній набій, у ОСОБА_6 були всі підстави сприймати дії невідомих осіб як реальну небезпеку для його життя та здоров'я, а також для життя та здоров'я його сина. За таких обставин апеляційний суд визнав, що постріл з рушниці останнім набоєм в ногу найбільш агресивного з групи нападників було єдиним засобом захисту, яким ОСОБА_6 міг скористатися на той момент.
Тобто, суд апеляційної інстанції визнав, що ОСОБА_6 перебував у стані необхідної оборони. Крім того, цим судом було враховано рішення Верховного Суду України від 23 грудня 2008 року, яким скасовано ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 08 квітня 2008 року щодо ОСОБА_6 у зв'язку із необхідністю ретельної перевірки доводів захисту стосовно перебування останнього у стані необхідної оборони.
Висновки апеляційного суду ґрунтуються на ретельно перевірених доказах, яким апеляційний суд дав відповідну оцінку. Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які би були безумовною підставою для скасування судового рішення, не встановлено, а тому підстав для задоволення касаційної скарги прокурора немає.
Керуючись статтями 394 - 396 КПК 1960 року, пунктами 11, 15 розділу ХІ "Перехідні положення" КПК, колегія суддів
у х в а л и л а:
Касаційну скаргу заступника прокурора Хмельницької області залишити без задоволення, а ухвалу Апеляційного суду Хмельницької області від 12 грудня 2013 року щодо ОСОБА_6 - без зміни.
С у д д і:
Т.С. Шилова Т.В. Матієк Н.О. Марчук

Аватара пользователя
Igor
Сообщения: 1096
Зарегистрирован: 17 ноя 2011, 12:37
оружие: Ненормативная лексика.

Re: Самооборона. Так ли очевидны её последствия!?

#15 Сообщение Igor » 31 июл 2015, 11:46

Осталось выяснить владельца ставка.
Без дела не вынимай, если вынул-стреляй!

mariobasler
Сообщения: 19
Зарегистрирован: 26 июл 2015, 18:02
оружие: Hatsan Escort Aimguard

Re: Самооборона. Так ли очевидны её последствия!?

#16 Сообщение mariobasler » 31 июл 2015, 12:59

Igor писал(а):Осталось выяснить владельца ставка.
И зачем? :ne_vi_del:

Аватара пользователя
PhoenixSVT
Сообщения: 1386
Зарегистрирован: 11 янв 2014, 11:50
Стрелковый клуб: ССК Барс
Откуда: Днепр

Re: Самооборона. Так ли очевидны её последствия!?

#17 Сообщение PhoenixSVT » 31 июл 2015, 14:09

Вообще решение показательно. Как в части того, что разбирательство шло с 2007 по 2015 годы. Так и в части того, что прокуратура до последнего протестовала против квалификации как необходимой самобороны.
Псс... парень...не хочешь ли немного оружейного тюнинга? http://www.PhoenixSVT.com/
Могу привезти оружейный тюнинг под заказ
ССК БАРС http://www.ssk-bars.dp.ua

mariobasler
Сообщения: 19
Зарегистрирован: 26 июл 2015, 18:02
оружие: Hatsan Escort Aimguard

Re: Самооборона. Так ли очевидны её последствия!?

#18 Сообщение mariobasler » 31 июл 2015, 15:09

PhoenixSVT писал(а):Вообще решение показательно. Как в части того, что разбирательство шло с 2007 по 2015 годы. Так и в части того, что прокуратура до последнего протестовала против квалификации как необходимой самобороны.
Раз протестовала до последнего - значит денег никто не дал :ti_pa:

Аватара пользователя
PhoenixSVT
Сообщения: 1386
Зарегистрирован: 11 янв 2014, 11:50
Стрелковый клуб: ССК Барс
Откуда: Днепр

Re: Самооборона. Так ли очевидны её последствия!?

#19 Сообщение PhoenixSVT » 31 июл 2015, 15:21

mariobasler писал(а):
PhoenixSVT писал(а):Вообще решение показательно. Как в части того, что разбирательство шло с 2007 по 2015 годы. Так и в части того, что прокуратура до последнего протестовала против квалификации как необходимой самобороны.
Раз протестовала до последнего - значит денег никто не дал :ti_pa:
или дал, но не им :-)
Псс... парень...не хочешь ли немного оружейного тюнинга? http://www.PhoenixSVT.com/
Могу привезти оружейный тюнинг под заказ
ССК БАРС http://www.ssk-bars.dp.ua

Аватара пользователя
Dokruslan
Сообщения: 573
Зарегистрирован: 06 июл 2014, 23:56
Стрелковый клуб: "ПРАКТИКА"
оружие: Mossberg500, Benelli M2
Откуда: Житомир

Re: Самооборона. Так ли очевидны её последствия!?

#20 Сообщение Dokruslan » 31 июл 2015, 16:02

Решение интересное. Пять свидетелей - против двух. :)
Да и чего не вызвали сразу милицию, а сам приехал с ружьем . :ne_vi_del: Как я думаю все намного сложнее.
С ружьем , если только со слов сына были УГРОЗЫ, но не действия.
Руслан Хилько.
ССК "ПРАКТИКА" .

Аватара пользователя
kerric
Сообщения: 160
Зарегистрирован: 12 апр 2014, 20:27
оружие: Norinco CQ-A .223 rem

Re: Самооборона. Так ли очевидны её последствия!?

#21 Сообщение kerric » 31 июл 2015, 16:27

Dokruslan писал(а):Решение интересное. Пять свидетелей - против двух. :)
Да и чего не вызвали сразу милицию, а сам приехал с ружьем . :ne_vi_del: Как я думаю все намного сложнее.
С ружьем , если только со слов сына были УГРОЗЫ, но не действия.
"...ТОЛЬКО угрозы..." ? Простите, у вас дети есть? Я после вашего комментария представил, что мне ночью звонит сын и говорит, что он столкнулся с пятью подвыпившими отдыхающими и в его адрес от них звучат угрозы.
Я вот, например, не уверен, что стрелял бы 4 раза в воздух, а потом по ногам, а не в голову...
Макс Василенко

Аватара пользователя
PhoenixSVT
Сообщения: 1386
Зарегистрирован: 11 янв 2014, 11:50
Стрелковый клуб: ССК Барс
Откуда: Днепр

Re: Самооборона. Так ли очевидны её последствия!?

#22 Сообщение PhoenixSVT » 31 июл 2015, 16:29

Dokruslan писал(а):Решение интересное. Пять свидетелей - против двух. :)
Да и чего не вызвали сразу милицию, а сам приехал с ружьем . :ne_vi_del: Как я думаю все намного сложнее.
С ружьем , если только со слов сына были УГРОЗЫ, но не действия.
Как написано в деле стрелявшего начали бить веслом и обступать. Так что нападение уже началось, если верить материалам дела.
Псс... парень...не хочешь ли немного оружейного тюнинга? http://www.PhoenixSVT.com/
Могу привезти оружейный тюнинг под заказ
ССК БАРС http://www.ssk-bars.dp.ua

mariobasler
Сообщения: 19
Зарегистрирован: 26 июл 2015, 18:02
оружие: Hatsan Escort Aimguard

Re: Самооборона. Так ли очевидны её последствия!?

#23 Сообщение mariobasler » 31 июл 2015, 16:56

PhoenixSVT писал(а):
mariobasler писал(а):
PhoenixSVT писал(а):Вообще решение показательно. Как в части того, что разбирательство шло с 2007 по 2015 годы. Так и в части того, что прокуратура до последнего протестовала против квалификации как необходимой самобороны.
Раз протестовала до последнего - значит денег никто не дал :ti_pa:
или дал, но не им :-)
ахах ;;-)))

mariobasler
Сообщения: 19
Зарегистрирован: 26 июл 2015, 18:02
оружие: Hatsan Escort Aimguard

Re: Самооборона. Так ли очевидны её последствия!?

#24 Сообщение mariobasler » 31 июл 2015, 16:59

PhoenixSVT писал(а):
Dokruslan писал(а):Решение интересное. Пять свидетелей - против двух. :)
Да и чего не вызвали сразу милицию, а сам приехал с ружьем . :ne_vi_del: Как я думаю все намного сложнее.
С ружьем , если только со слов сына были УГРОЗЫ, но не действия.
Как написано в деле стрелявшего начали бить веслом и обступать. Так что нападение уже началось, если верить материалам дела.
Да, кстати. Превосходящее число нападавших сыграло свою роль. Плюс удар веслом,и тот факт, что у человека оставался один патрон, и другими способами (а именно стрельбой в воздух) невозможно было предотваратить угрозу применения насилия по отношению к нему и его сыну.

Аватара пользователя
Dokruslan
Сообщения: 573
Зарегистрирован: 06 июл 2014, 23:56
Стрелковый клуб: "ПРАКТИКА"
оружие: Mossberg500, Benelli M2
Откуда: Житомир

Re: Самооборона. Так ли очевидны её последствия!?

#25 Сообщение Dokruslan » 31 июл 2015, 17:12

PhoenixSVT писал(а):
Dokruslan писал(а):Решение интересное. Пять свидетелей - против двух. :)
Да и чего не вызвали сразу милицию, а сам приехал с ружьем . :ne_vi_del: Как я думаю все намного сложнее.
С ружьем , если только со слов сына были УГРОЗЫ, но не действия.
Как написано в деле стрелявшего начали бить веслом и обступать. Так что нападение уже началось, если верить материалам дела.
Так стрелявшый с ружьем поехал пугать! А после уже нападение.
Мне не понятно зачем сам с ружьем поехал на разборки? Здесь все темно.
Да и сын звонит папе, а звонок в органы( как фиксациЯ правонарушения)? Ясно, что не приедут, или долго едут, но не приедь отец с оружием, то и небыло-бы всего этого.
На мой взгляд в отношении отца- самооборона есть. А угроза сыну на словах, далеко не причина самообороны в таких рамках.
Руслан Хилько.
ССК "ПРАКТИКА" .

Edic
Сообщения: 368
Зарегистрирован: 02 сен 2014, 11:29
оружие: дрын
Откуда: Киев

Re: Самооборона. Так ли очевидны её последствия!?

#26 Сообщение Edic » 03 авг 2015, 10:45

Очень интересные выводы напрашиваются:
1) стреляем 3 раза в воздух, потом одним куда надо, остальные прячем и настаиваем, что применяли "последний"
2) дать ударить себя по спине
3) делаем это ночью
4) по пьяным прокатит
5) в ногу

я за самооборону, но тут вырисовывается и алгоритм для убийства

с одной стороны если история верная то это очень грустно и даёт понять что "самообороны" не существует вообще
с другой стороны очень много манёвров для разборок

mariobasler
Сообщения: 19
Зарегистрирован: 26 июл 2015, 18:02
оружие: Hatsan Escort Aimguard

Re: Самооборона. Так ли очевидны её последствия!?

#27 Сообщение mariobasler » 03 авг 2015, 13:14

Edic писал(а):Очень интересные выводы напрашиваются:
1) стреляем 3 раза в воздух, потом одним куда надо, остальные прячем и настаиваем, что применяли "последний"
2) дать ударить себя по спине
3) делаем это ночью
4) по пьяным прокатит
5) в ногу

я за самооборону, но тут вырисовывается и алгоритм для убийства

с одной стороны если история верная то это очень грустно и даёт понять что "самообороны" не существует вообще
с другой стороны очень много манёвров для разборок
как-то так... :a_g_a:

mariobasler
Сообщения: 19
Зарегистрирован: 26 июл 2015, 18:02
оружие: Hatsan Escort Aimguard

Re: Самооборона. Так ли очевидны её последствия!?

#28 Сообщение mariobasler » 03 авг 2015, 13:23

Рассмотрим другой пример из судебной практики...
Ухвала
іменем україни
Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Наставного В.В.
суддів Франтовської Т.І., Тельнікової І.Г.
за участю прокурора Гошовської Ю.М.
потерпілого ОСОБА_1
розглянула в судовому засіданні 15 березня 2012 року в м. Києві кримінальну справу за касаційною скаргою прокурора, що брав участь у розгляді справи в апеляційній інстанції, потерпілого ОСОБА_2, засудженого ОСОБА_3 та в його інтересах захисника ОСОБА_4 на вирок Апеляційного суду Кіровоградської області від 22 листопада 2011 року щодо ОСОБА_3
Вироком Голованівського районного суду Кіровоградської області від 1 липня 2011 року
ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 громадянина України, раніше несудимого,
засуджено за ст. 128 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до штрафу в розмірі 30 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян - 510 грн. На підставі ч. 2 ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, ст. 7-1, ст. 11-1 КПК України від призначеного покарання звільнено, а провадження в справі закрито у зв'язку із закінченням строків давності.
Цим же вироком ОСОБА_5 обвинувачена за ст. 264 КК України від кримінальної відповідальності звільнена на підставі п. 3 ст. 49 КК України, а кримінальна справа щодо неї закрита.
Вироком постановлено стягнути з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_2 витрати на лікування в сумі 1474 грн. 61 коп., витрати на оплату юридичної допомоги в сумі 3200 грн., компенсацію за моральну шкоду в сумі 2000 грн., всього в загальній сумі 6664 грн. 61 коп.
З ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на користь держави солідарно стягнуто витрати з оплати експертизи в сумі 165 грн. 24 коп.
Крім того, з ОСОБА_3 на користь держави стягнуто витрати по оплаті судово-хімічних експертиз у сумі 132 грн. 19 коп.
Вироком Апеляційного суду Кіровоградської області від 22 листопада 2011 року вказаний вирок у частині кваліфікації дій ОСОБА_3 за ч. 128 КК України та призначення йому покарання скасовано. ОСОБА_3 визнано винним за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України та із застосуванням ст. 69 КК України засуджено до покарання у виді 5 років позбавлення волі. На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_3 звільнено від відбування покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки. На підставі ст. 76 КК України на ОСОБА_3 покладені певні обов'язки.
Цивільний позов потерпілого ОСОБА_2 до ОСОБА_3 в частині відшкодування моральної шкоди задоволений частково. Стягнуто з ОСОБА_3 на користь потерпілого ОСОБА_2 моральну шкоду 12 000 грн.


За вироком апеляційного суду ОСОБА_3 визнано винним у тому, що він 17 листопада 2003 року вночі близько першої години, перебуваючи у власному магазині «ІНФОРМАЦІЯ_2» у АДРЕСА_1 та охороняючи майно магазину, почув стукіт у двері та погрози, які лунали на його адресу. Діючи з власної ініціативи, маючи на меті з'ясування відносин з особами, які порушували його спокій, ОСОБА_3 озброївшись мисливською рушницею, яку завчасно приніс до магазину для самооборони і заздалегідь підготував для здійснення пострілів, вийшов через запасний хід з магазину. Побачивши біля магазину двох незнайомих осіб, звернувся до них, щоб з'ясувати обставини їх перебування біля магазину в нічний час доби, на що вони відповіли нецензурною лайкою, чим викликали неприязнь ОСОБА_3 до себе. Далі один з присутніх, а саме ОСОБА_2 зробив назустріч ОСОБА_3 крок, а той, діючи неадекватно у ситуації, яка склалася, за відсутності будь-якої реальної загрози його життю та здоров'ю, маючи умисел щодо позбавлення життя ОСОБА_2, усвідомлюючи, що озброєний вогнепальною зброєю, яка здатна внаслідок пострілу спричинити смерть людині, зробив один постріл з рушниці моделі IZH - 43К 12 калібру № НОМЕР_1 у бік ОСОБА_2 і побачивши, що влучив в одного з незнайомців, відразу повернувся до магазину. Своїми злочинними діями, спрямованими на позбавлення життя людини, ОСОБА_3 спричинив ОСОБА_2 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого вогнепального поранення черева з пошкодженням сліпої кишки, відкритий вогнепальний перелом правої клубової кістки, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень як небезпечних для життя в момент заподіяння. Таким чином, ОСОБА_3 виконав усі дії, які вважав необхідними для настання бажаного злочинного результату - смерті ОСОБА_1, однак бажані наслідки не настали з причин, які не залежали від його волі, а саме у зв'язку з наданням ОСОБА_2 негайної медичної допомоги в Новоархангельській ЦРЛ.
У касаційній скарзі прокурор, не оспорюючи юридичної кваліфікації дій засудженого, вважає вирок таким, що підлягає скасуванню, а кримінальна справа направленню на новий апеляційний розгляд у зв'язку з неправильним застосуванням закону, а також через невідповідність призначеного покарання тяжкості злочину та особі засудженого, унаслідок м'якості. Посилається при цьому на те, що суд, призначаючи покарання із застосуваннями ст. 69 КК України, не навів будь-якого обґрунтування такого рішення та жодним чином не зазначив, у чому саме полягають обставини, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину.
У касаційній скарзі потерпілий ОСОБА_2 просить вирок апеляційного суду скасувати у зв'язку з невідповідністю призначеного засудженому покарання ступеню тяжкості злочину та особі засудженого внаслідок м'якості, а також у зв'язку із заниженим розміром морального відшкодування та направити справу на новий апеляційний розгляд. При цьому потерпілий посилається на те, що суд взяв до уваги тільки пом'якшуючі обставини і не взяв до уваги тяжкість учиненого злочину, те, що засуджений своєї вини не визнав, завдавши матеріальну і моральну шкоду. Він також не може погодитися з розміром стягнутої судом моральної шкоди, посилюючись при цьому на те, що судом при вирішенні цього питання не враховано тяжкість поранення, тривалість фізичних страждань, тривалість лікування, перенесення 6 операцій, байдужість потерпілого до наслідків його злочинних дій.
У касаційних скаргах засуджений та його захисник ОСОБА_4 порушують питання про скасування вироку апеляційного суду через неправильність кваліфікації дій засудженого, вважають, що дії необхідно кваліфікувати за ст. 128 КК України. При цьому посилаються на те, що у ОСОБА_3 не було ні наміру, ні мотиву позбавляти життя потерпілого. У судовому засіданні встановлено, що заряджала мисливську рушницю набоями та звела курок його дружина ОСОБА_5, тим самим підготувала мисливську рушницю до пострілу. ОСОБА_3 не бачив як його дружина заряджала мисливську рушницю набоями. Крім того, на ОСОБА_3 не одноразово вчинялися напади, а працівники міліції жодного разу не розкрили жоден із злочинів, які вчинялися невідомими особами, а порадили подружжю ОСОБА_3 купити мисливську рушницю для самооборони. ОСОБА_3 почувши стукіт у двері магазину, збивання замків навісного замка на дверях, які були зачинені з вулиці, крики, погрози і непокоячись за своє життя та своєї дружини і здоров'я, узяв у неї з рук мисливську рушницю для того, щоб налякати нападників. Вийшов надвір і запитав хто, вони такі і чого хочуть. Потерпілий ОСОБА_2 відповів, що в селі хазяїн ОСОБА_2 і зі словами «я тебе зараз кончу» пішов на ОСОБА_3 У цей час ОСОБА_3 побачив, що в нападника в руках блиснув предмет, схожий на ніж, злякався і рефлекторно, ненавмисно натиснув на спусковий гачок мисливської зброї. Ці обставини підтверджуються висновком судово-психіатричної експертизи, протоколом відтворення події злочину та показами експерта ОСОБА_6, який був присутнім під час цієї слідчої дії і пояснив, що ймовірно події розгорталися так як, указує засуджений під проведення відтворення. Крім того, у засудженого була заряджена мисливська рушниця двома набоями, він з одного зробив постріл, а другий залишився у стволі і він мав можливість зробити другий постріл. Але він цього не став робити, забіг у магазин і попросив дружину викликати міліцію та швидку медичну допомогу, пояснивши, що він у когось із нападників влучив. Крім того, засуджений учинив постріл не цілячись ні в кого, також він є інвалідом першої групи по зору (одне око в нього відсутнє, а іншим бачить на 0,3%).
Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який підтримав касаційну скаргу прокурора частково, та просив вирок апеляційного суду змінити перекваліфікувати дії засудженого з ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України на ст. 124 КК України, із застосуванням ст. 69 КК України призначити покарання у вигляді 510 грн. штрафу та на підставі ст. 49 та ч. 5 ст. 74 КК України, звільнити ОСОБА_3 від покарання а справу провадженням закрити, та пояснення потерпілого, який підтримав свою касаційну скаргу, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи касаційних скарг, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги прокурора і потерпілого не підлягають задоволенню, а касаційні скарги засудженого та в його інтересах захисника ОСОБА_4 підлягають задоволенню частково з наступних підстав.
Згідно зі ст. 36 КК України кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади. Перевищенням меж необхідної оборони визнається умисне заподіяння тому, хто посягає, тяжкої шкоди, яка явно не відповідає небезпечності посягання та обстановці захисту.
Уявною обороною визнаються дії, пов'язані із заподіянням шкоди за таких обставин, коли реального суспільно небезпечного посягання не було і особа неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускала наявність такого посягання. (ч. 1 ст. 37 КК України)
Якщо в обстановці, що склалася, особа не усвідомлювала і не могла усвідомлювати помилковості свого припущення, але при цьому перевищила межі захисту, що дозволяються в умовах відповідного реального посягання, вона підлягає кримінальній відповідальності як за перевищення меж необхідної оборони. ( ч. 4 ст. 37 КК України)
Аналіз доказів, зібраних у кримінальній справі, свідчить, що засуджений ОСОБА_3 знаходився в стані уявної оборони, тобто коли реального суспільно небезпечного посягання не було і він, неправильно оцінюючи дії потерпілого, лише помилково припускав наявність такого посягання . Ці обставини об'єктивно підтверджуються доказами у справі, які неодноразово були досліджені в судових засіданнях, а саме показами самого засудженого про те, що з 1997 року відносно нього та членів його сім'ї вчинено було 17 злочинів, у тому числі й розбійний напад на його домоволодіння із застосуванням обрізу гвинтівки, крадіжки з його домоволодіння, проникнення в магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2» і крадіжка майна на суму 20 000 грн., у ніч з 26 на 27.10.2002 року, побиття вікон, дверей та замків з метою пограбування магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2». Але жоден злочин не був розкритий і ніхто з винних не був притягнутий до кримінальної відповідальності. Він неодноразово звертався з цього приводу і в органи міліції, і в органи прокуратури, але в міліції йому порадили придбати мисливську рушницю для самозахисту, що вони з дружиною і зробили. У зв'язку з тим, що він є інвалідом першої групи по зору дозвіл на зброю оформили на дружину. Наміру вбивати незнайомців він не мав, смерті їх не бажав, рушницю на людей не направляв, як і раніше тримав її нарівні пояса, вистріл вчинив рефлекторно, не передбачав, що можуть бути тяжкі наслідки. Дії потерпілого та інших осіб вони з дружиною сприймали як черговий напад на них з метою пограбування. Оскільки нападники стукали у двері, збивали навісні замки на вхідних дверях в магазин, висловлювали погрози та нецензурну лайку. На зауваження ОСОБА_3 та його дружини нападники не реагували . ОСОБА_3, захищаючи себе, свою дружину та належне їм майно, вирішив вийти з рушницею на вулицю та налякати нападників. На вулиці ОСОБА_3 запропонував нападникам припинити свої дії, але один з нападників відповів, що зараз його буде «кончати», та зробив декілька кроків у бік засудженого, при цьому засудженому здалося, що в руках потерпілого ОСОБА_2 блиснуло щось схоже на ніж. ОСОБА_3 ці дії були сприйняті як черговий напад, він, злякавшись і знаходячись у стресовому стані, рефлекторно натиснув на спусковий гачок рушниці і зробив постріл. Побачивши, що влучив у потерпілого, він припинив свої дії і зайшовши до магазину, повідомив про це свою дружину та сказав дружині викликати міліцію та швидку медичну допомогу. Покази засудженого об'єктивно підтверджуються показами його дружини ОСОБА_5, яка також підтвердила, що саме вона зарядила рушницю мисливськими набоями та підготувала її до проведення пострілу і передала чоловіку, за що була і засуджена. Те, що засуджений та його сім'я в період 1997 - 2002 років зазнали систематичних знущань та тяжких образ з боку невідомих осіб, які здійснювали напади на їх домоволодіння та магазин, били вікна, викрадали майно, застосовували зброю, погрожували розправою, підтверджується матеріалами справи, а саме листами на ім'я засудженого та довідкою начальника Новоархангельського РВ УМВС, про те, що відмовні матеріали за зазначеними крадіжками та нападами знищені у зв'язку із закінченням строку їх зберігання та те, що винні особи не встановлені і до відповідальності не притягнуті ( т. 1 а. с. 202, 236-237, т. 2 а. с. 230, 292, 293-294, т. 4 а. с. 146) . Такі обставини призвели до того, що ОСОБА_3 в ситуації, яка склалася, припускав, що відносно нього та його дружини вкотре вчиняється напад і він був змушений захищати себе свою дружину і майно, яке знаходилося в магазині. Згідно з висновками судово-психіатричної експертизи № 313 від 02.04.2004 ОСОБА_3 перебував в стані стресу, який не досяг фізіологічного афекту (т. 1 а. с. 171-173), а згідно висновком судової психолого - психіатричної експертизи № 243 від 20.12.2010 ОСОБА_3 за зазначених обставин, ураховуючи нічний час, побачивши у потерпілого схожий на ніж предмет, з урахуванням його ослабленого зору та стресового стану, рефлекторно натиснув на спусковий гачок мисливської рушниці ( т.4 а. с. 62-64). Крім того, натискаючи на спусковий гачок ОСОБА_3 не цілився в потерпілого і вистрілив у той момент коли потерпілий зі словами « Я тебе зараз кончу» зробив декілька кроків в його бік. В обстановці, що склалася, ОСОБА_3 не усвідомлював відсутність реального суспільно-небезпечного посягання, тому він повинен нести відповідальність за заподіяння шкоди як за перевищення меж необхідної оборони.
Апеляційний суд, скасовуючи вирок районного суду з приводу неправильної кваліфікації, фактично встановивши ті самі обставини справи, прийшов до висновку про необхідність кваліфікувати дії засудженого за ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України, посилаючись при цьому на те, що засуджений ОСОБА_3 сам підготував рушницю, для здійснення пострілів і що в нього був намір замаху на вмисне вбивство. Разом з тим такий висновок суду не ґрунтується на доказах, які є в матеріалах справи і спростовується доказами, викладеними вище. Крім того, згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 № 2 «Про судову практику у справах про злочин проти життя та здоров'я особи « суб'єктивна сторона умисного вбивства характеризується виною у формі умислу. Замах на вбивство може бути вчинено лише з прямим умислом, тобто коли особа усвідомлювала суспільно-небезпечний характер свого діяння, передбачає його суспільно-небезпечні наслідки і бажає їх настання, тобто винний передбачає настання смерті потерпілого і бажає цього, але такі наслідки не настали з незалежних від його волі обставин». ОСОБА_3 є інвалідом першої групи по зору, учинив постріл, знаходячись у стані уявної оборони, при цьому в потерпілого не цілився, натиснув на спусковий курок рефлекторно, побачивши, що влучив в потерпілого, свої дії припинив та попросив свою дружину викликати швидку медичну допомогу та міліцію.
Дані обставини свідчать про відсутність у засудженого прямого умислу на вбивство потерпілого. Дії засудженого необхідно перекваліфікувати з ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України на ст. 124 КК України.
Таким чином, вирок апеляційного суду підлягає зміні, через неправильне застосування кримінального закону.
Що стосується міри покарання, передбаченої санкцією ст. 124 КК України, то з урахуванням того, що ОСОБА_3 є інвалідом першої групи та пенсіонером, вона не може бути йому призначена. Таким чином виходячи з положень ст. 7 КПК України, засуджений підлягає звільненню від покарання.
Згідно зі ст. 49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею злочину і до дня набрання вироком законної сили минуло три роки в разі вчинення злочину невеликої тяжкості, за який передбачено покарання у виді обмеження або позбавлення волі, якщо особа не ухилялася від слідства або суду та не вчинила нового злочину.
Згідно ч. 5 ст. 74 КК України особа також може бути за вироком суду звільнена від покарання на підставах, передбачених ст. 49 КК України.
Таким чином, ОСОБА_3 підлягає звільненню від покарання на підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, ст. 7, ст.7-1, ст. 11-1 КПК України, а проводження у справі закриттю.
У зв'язку з тим, що вирок апеляційного суду підлягає зміні з перекваліфікацією дій засудженого з ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України на ст. 124 КК України, касаційні скарги прокурора та потерпілого на м'якість призначеного покарання задоволенню не підлягають. Крім того, не підлягає задоволенню і скарга потерпілого з приводу заниженого розміру компенсації моральної шкоди, оціненої судом у 12 000 грн., оскільки вона може відповідати тяжкості заподіяної шкоди потерпілому та перенесеним ним моральних страждань.
Істотних порушень вимог кримінально-процесуального закону, які б були безумовною підставою для скасування судових рішень у справі, не виявлено.
Керуючись статтями 394-396 КПК України, колегія суддів
у х в а л и л а: Касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді справи судом апеляційної інстанції, потерпілого ОСОБА_2 залишити без задоволення. Касаційні скарги засудженого ОСОБА_3 та в його інтересах захисника ОСОБА_4 задовольнити частково.
Вирок Апеляційного суду Кіровоградської області від 22 листопада 2011 року щодо ОСОБА_3 змінити: дії засудженого ОСОБА_3 перекваліфікувати з ч. 2 ст. 15, ч. 1 ст. 115 КК України на ст. 124 КК України.
На підставі ст. 49, ч. 5 ст. 74 КК України, ст. 7, ст. 7-1, ст. 11-1 КПК України ОСОБА_3 звільнити від покарання, а справу провадженням закрити.
Судді:
_________________ ________________ _________________
В.В. Наставний Т.І. Франтовська І.Г. Тельнікова
Последний раз редактировалось mariobasler 03 авг 2015, 14:19, всего редактировалось 1 раз.

mariobasler
Сообщения: 19
Зарегистрирован: 26 июл 2015, 18:02
оружие: Hatsan Escort Aimguard

Re: Самооборона. Так ли очевидны её последствия!?

#29 Сообщение mariobasler » 03 авг 2015, 15:25

Улыбнула позиция ментов: "Грабят? Купи ружьё, хуле...." ;;-))) ;;-))) ;;-)))

Edic
Сообщения: 368
Зарегистрирован: 02 сен 2014, 11:29
оружие: дрын
Откуда: Киев

Re: Самооборона. Так ли очевидны её последствия!?

#30 Сообщение Edic » 03 авг 2015, 16:20

последняя ухвала мне нравится еще больше, так как:
- операцию на глаза делал
- дважды грабили
- нападения на меня совершали
- умею стрелять не целясь
- менты мне тоже говорили "купи ружьё"
- жена может передать заряженное ружьё
- в ружье может вместиться 12 патронов но я сделаю только 1й выстрел :-)

весьма интересные аргументы вырисовываются...

mariobasler
Сообщения: 19
Зарегистрирован: 26 июл 2015, 18:02
оружие: Hatsan Escort Aimguard

Re: Самооборона. Так ли очевидны её последствия!?

#31 Сообщение mariobasler » 03 авг 2015, 16:38

Edic писал(а):последняя ухвала мне нравится еще больше, так как:
- операцию на глаза делал
- дважды грабили
- нападения на меня совершали
- умею стрелять не целясь
- менты мне тоже говорили "купи ружьё"
- жена может передать заряженное ружьё
- в ружье может вместиться 12 патронов но я сделаю только 1й выстрел :-)

весьма интересные аргументы вырисовываются...
всё так, но грабили скорее всего более 2 раз
mariobasler писал(а):з 1997 року відносно нього та членів його сім'ї вчинено було 17 злочинів, у тому числі й розбійний напад на його домоволодіння із застосуванням обрізу гвинтівки, крадіжки з його домоволодіння, проникнення в магазин «ІНФОРМАЦІЯ_2» і крадіжка майна на суму 20 000 грн., у ніч з 26 на 27.10.2002 року, побиття вікон, дверей та замків з метою пограбування магазину «ІНФОРМАЦІЯ_2»

Counter-Striker
Сообщения: 1462
Зарегистрирован: 15 фев 2012, 20:05
Стрелковый клуб: Скиф

Re: Самооборона. Так ли очевидны её последствия!?

#32 Сообщение Counter-Striker » 03 авг 2015, 17:41

Edic писал(а):- жена может передать заряженное ружьё
Вроде как жену тоже засудили, не жалко? :)
mariobasler писал(а):саме вона зарядила рушницю мисливськими набоями та підготувала її до проведення пострілу і передала чоловіку, за що була і засуджена.

Аватара пользователя
Dokruslan
Сообщения: 573
Зарегистрирован: 06 июл 2014, 23:56
Стрелковый клуб: "ПРАКТИКА"
оружие: Mossberg500, Benelli M2
Откуда: Житомир

Re: Самооборона. Так ли очевидны её последствия!?

#33 Сообщение Dokruslan » 03 авг 2015, 18:11

Щодо першого випадку, ще цікаво, що рушниця була заряждена 4 набоями, при дозволених максимум 3. Чи це тільки на полюванні таке обмеження?
Руслан Хилько.
ССК "ПРАКТИКА" .

mariobasler
Сообщения: 19
Зарегистрирован: 26 июл 2015, 18:02
оружие: Hatsan Escort Aimguard

Re: Самооборона. Так ли очевидны её последствия!?

#34 Сообщение mariobasler » 03 авг 2015, 18:50

Counter-Striker писал(а):
Edic писал(а):- жена может передать заряженное ружьё
Вроде как жену тоже засудили, не жалко? :)
mariobasler писал(а):саме вона зарядила рушницю мисливськими набоями та підготувала її до проведення пострілу і передала чоловіку, за що була і засуджена.
mariobasler писал(а):Цим же вироком ОСОБА_5 обвинувачена за ст. 264 КК України від кримінальної відповідальності звільнена на підставі п. 3 ст. 49 КК України, а кримінальна справа щодо неї закрита.
Никого не "засудили", хэппи энд.
Последний раз редактировалось mariobasler 03 авг 2015, 19:11, всего редактировалось 1 раз.

mariobasler
Сообщения: 19
Зарегистрирован: 26 июл 2015, 18:02
оружие: Hatsan Escort Aimguard

Re: Самооборона. Так ли очевидны её последствия!?

#35 Сообщение mariobasler » 03 авг 2015, 18:57

Пример оправдательного приговора примененявшему гладкоствольное оружие и повлёкшего смерть лица...
Тут вообще жесть.

УКРАЇНА
Апеляційний суд Житомирської області
Справа №285/1-2/11-к Головуючий у 1-й інст. Сусловець М.Г.
Категорія ч. 1 ст. 115 КК України Доповідач Ляшук В. В.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
05 червня 2013 року м. Житомир
Колегія суддів палати в кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області у складі:
головуючого - судді Ляшука В.В.
суддів: Гузовського О.Г., Андрушкевича С.З.
з участю секретаря Кашенко Л.М., Білоус Т.А., Дорошенко Н.В.
прокурора Сидоренка О.П.
з участю захисника ОСОБА_1
засудженого ОСОБА_2
потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10, ОСОБА_5, ОСОБА_6,
ОСОБА_7
розглянула у відкритому судовому засіданні кримінальну справу за апеляціями потерпілого ОСОБА_6, засудженого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_8 в інтересах засудженого ОСОБА_2 на вирок Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 07 листопада 2012 року, яким засуджено
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Андрієвичі, Ємільчинського району, українця, громадянина України, одруженого, освіта вища, проживаючого АДРЕСА_1, працюючого керівником ПОСП ім. Шевченка с. Куліші Ємільчинського району, раніше не судимого
- за ч. 1 ст. 115 КК України на 8 (вісім) років позбавлення волі,
Запобіжний захід залишено підписку про невиїзд до вступу вироку в законну силу.
Строк відбування покарання визначено обчислювати з моменту приведення вироку до виконання.
Цивільні позови потерпілих ОСОБА_4 та ОСОБА_9 задоволено повністю.
Стягнуто з засудженого ОСОБА_2 на користь потерпілих ОСОБА_4 5000 грн. моральної шкоди та на користь ОСОБА_9 300 000 грн. моральної шкоди.
Справу в частині заявленого позову ОСОБА_3, ОСОБА_10 подальшим провадженням закрито в зв'язку з їх відмовою від позовних вимог.
В задоволенні позовних вимог, заявлених ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_11, ОСОБА_12 - відмовлено за безпідставністю.
Речові докази по справі: одяг ОСОБА_7, вила, мисливську рушницю постановлено - знищити.
Згідно вироку: 12 вересня 2004 року біля 15 години в АДРЕСА_2 ОСОБА_2 прийшов в двір домоволодіння своєї сестри ОСОБА_13, в якому знаходився бувший чоловік останньої ОСОБА_7 житель АДРЕСА_2, який був з вилами в руках і не пропускав ОСОБА_2 в будинок, де під час суперечки з останнім, на ґрунті неприязних відносин, ОСОБА_2 повернувся до свого автомобіля, взяв мисливську рушницю марки "Сімсон" 12 калібру, з метою безпечного проходу повз ОСОБА_7, проходячи до порогу будинку умисно наніс вогнепальне поранення ОСОБА_7 одним пострілом з даної рушниці в область передньої правої бокової поверхні тулуба, рук, верхніх відділів бедер, спричинивши 187 овальної, круглої форми ран, садн, діаметрами 0,2, 0,3, 0,4 см.
З проникненням в підшкіряну клітчатку, в порожнину грудної клітки, в черевну порожнину, супроводжуючись пошкодженнями легенів, аорти, печінки, правої нирки, брижейки тонкої кишки, стінок тонкої кишки, великого сальника, що виявилось в сильному внутрішньо грудному крововиливі, крововилив в черевну порожнину, в зачеревну клітчатку і вбив ОСОБА_7
Смерть ОСОБА_7 настала від вогнепального дробового поранення передньої поверхні тулуба, супроводжуючись пошкодженнями аорти, легенів, печінки, нирок, кишечнику і чисельними внутрішніми крововиливами.
В апеляції з доповненням, засуджений ОСОБА_2 вказує на неправильне встановлення судом фактичних обставин справи, незаконність та необґрунтованість вироку, надання його діям невірної юридичної кваліфікації. Зазначає, що приїхав до своєї сестри, щоб надати допомогу племіннику, якому потерпілий спричинив тілесні ушкодження та застосував зброю, яка випадково перебувала в його автомобілі лише з метою самозахисту, коли потерпілий кинувся на нього з вилами, при цьому постріл здійснив не цілячись, в район ніг.
Вважає, що його показання повністю узгоджуються з іншими доказами у справі, а тому його дії повинні були бути кваліфіковані судом як вбивство з необережності.
Просить змінити вирок, перекваліфікувати його дії на ч.1 ст. 119 КК України та призначити покарання, не пов'язане з позбавленням волі.
В доповненні до апеляції ОСОБА_2 просить зменшити суму моральної шкоди, яка стягнута з нього на користь ОСОБА_9 до 50 000 грн., врахувавши обставини вчинення злочину його матеріальний та сімейний стан.
В апеляції захисник ОСОБА_8, в інтересах засудженого ОСОБА_2 також вказує на неправильне встановлення судом фактичних обставин, які на його думку не ґрунтуються на доказах досліджених в судовому засіданні, що вплинуло на неправильну кваліфікацію дій ОСОБА_2 На обґрунтування своєї апеляції наводить доводи, що аналогічні доводам апеляції засудженого.
Просить змінити вирок та перекваліфікувати дії ОСОБА_2 з ч. 1 ст. 115 КК України на ст. 119 КК України.
В апеляції потерпілий ОСОБА_6, не оспорюючи встановлені судом фактичні обставини вчинення злочину вважає, що вирок підлягає скасуванню з підстав невідповідності призначеного ОСОБА_2 покарання, яке на його думку не відповідає ступеню тяжкості вчиненого злочину та особі засудженого внаслідок його м'якості.
Вважає, що судом безпідставно було визнано пом'якшуючими покарання ОСОБА_2 обставинами щире каяття, з'явлення із зізнанням та відшкодування завданої шкоди.
Просить вирок стосовно ОСОБА_2 скасувати та постановити новий вирок, яким визнати його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначити йому покарання у виді 15 років позбавлення волі.
Заслухавши доповідача, провівши часткове судове слідство, в ході якого були додатково допитані засуджений ОСОБА_2, потерпілі ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10, свідок ОСОБА_14 та досліджені матеріали справи, заслухавши їх пояснення, а також пояснення захисника ОСОБА_1, які частково підтримали апеляції засудженого та захисника та заперечили щодо задоволення апеляції потерпілого ОСОБА_6, пояснення потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_5 підтримавших апеляцію ОСОБА_6 та заперечивших щодо задоволення апеляцій засудженого та захисника, міркування прокурора про залишення без задоволення усих апеляцій, колегія суддів приходить до висновку що апеляція засудженого та захисника підлягають частковому задоволенню, а апеляція потерпілого ОСОБА_6 не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи що стосуються часу, місця, знаряддя та способу заподіяння ОСОБА_2 смертельного вогнепального поранення ОСОБА_7
Так, в апеляціях не оспорюються висновки суду викладені в обвинуваченні визнаному судом доведеним про те, що 12 вересня 2004 року біля 15 год., в АДРЕСА_2, в дворі домоволодіння ОСОБА_3, яка є його сестрою - ОСОБА_2 взявши з свого автомобіля рушницю та проходячи до порогу будинку наніс вогнепальне поранення ОСОБА_7, який був з вилами в руках та непропускав його до будинку та таким чином спричинив йому смертельні ушкодження .
Разом з тим, на думку колегії суддів судом першої інстанції не була надана оцінка подіям, які передували застосуванню засудженим зброї, обставинам її застосування та як наслідок дано неправильну юридичну оцінку діям засудженого ОСОБА_2
Висновки суду про те, що ОСОБА_2 під час сварки, яка виникла внаслідок того, що потерпілий не пропускав його в будинок сестри на ґрунті неприязних стосунків умисно вбив ОСОБА_7, не підтверджується доказами, які суд навів у вироку.
Так, обґрунтовуючи цей висновок суд у вироку фактично послався на показання засудженого ОСОБА_2, в судовому засіданні та на досудовому слідстві, показання потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10, свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, ОСОБА_16, ОСОБА_17, ОСОБА_18, ОСОБА_19, висновки судово-медичних, криміналістичної експертиз №№ 158, 544, 131, 156, протоколи огляду місця події, трупа та відтворення обстановки та обставин події з ОСОБА_2, а до показань потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_5 поставився критично.
Перевіривши вказані докази, проаналізувавши їх, колегія суддів вважає, що вони як окремо так і в сукупності не підтверджують зазначені висновки суду першої інстанції про наявність в діях ОСОБА_2 складу злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.
Так, в суді першої інстанції ОСОБА_2 пояснив, що по телефону сестра та мати йому повідомили про спричинення ОСОБА_7 вилами тілесних ушкоджень своєму сину, він викликав "швидку" та міліцію. Перетелефонував матері, яка попросила приїхати швидше, повідомивши: " Їдь швидше, бо можливо ОСОБА_4 і в живих не застанеш". Приїхавши, його дружина зайшла першою до будинку, а коли він зайшов до подвір'я з-за будинку вискочив потерпілий з вилами в руках та став погрожувати: "Сказав, що всадить вила і я його не посажу". Згадавши, що в автомобілі знаходиться рушниця, знаючи агресивний характер потерпілого, з метою свого захисту та захисту тих хто був в будинку він повернувся та взяв рушницю, яку він залишив в автомобілі після полювання та яка була заряджена одним патроном, щоб налякати та забрати ОСОБА_4 до лікарні, наміру застосовувати зброю не мав. Зайшовши в подвір'я, попросив потерпілого відійти, однак він з направленими на нього вилами з погрозами та агресивним виразом обличчя став до нього наближатись, після чого він вистрелив в область ніг, відстань при цьому між ними була в межах 10 метрів, погрози сприймав реально.
Також пояснив, що після того, що сталось, злякався, перебуваючи в стресовому стані поїхав до батька, який забрав рушницю, після чого повернувся та повіз потерпілого в лікарню, по дорозі зустрів "швидку", лікарі якої констатували смерть:
" Не знав, що робити і поїхав до батька, батько забрав рушницю, я хотів накласти на себе руки, був в стресовому стані, повернувся сказав, що ОСОБА_7 потрібно везти у лікарню, взяв ряднину, занесли його в автомобіль та поїхали в лікарню" (т. 4 а.с. 134, 135, 179, 180).
З матеріалів справи вбачається, що такі показання ОСОБА_2 є послідовними та узгоджуються з усіма його показаннями, які він давав на досудовому слідстві як підозрюваний, обвинувачений, при відтворенні обстановки та обставин події.
Так, будучи допитаним як підозрюваний 12.09.2004 р. ОСОБА_2 фактично давав аналогічні показання, що і в суді, зокрема пояснював: " З матами, погрозами із вилками в руках вискочив ОСОБА_7, з метою захистити себе, дружину, сестру, племінника побіг до автомобіля взяв рушницю", " ОСОБА_7 знаходився 10-12 метрів від мене", "Я направив рушницю на ОСОБА_7 та провів постріл, не цілився тому, що знав, що він може мене заколоти". Також пояснив, що сприймав погрози потерпілого його заколоти реально під впливом повідомленої йому інформації про спричинення тілесних ушкоджень своєму сину, а також тому, що ОСОБА_7 раніше вже спричиняв йому тілесні ушкодження застосувавши лопату та неодноразово проявляв агресію до членів своєї сім'ї і його батька. (т. 1 а.с. 19-21).
При відтворенні обстановки та обставин події ОСОБА_2 також давав аналогічні показання щодо обставин, які викликали його приїзд до сестри та причини застосування ним зброї, детально показав на місці за яких обставин та на якій відстані від потерпілого він здійснив постріл. В тому числі пояснював: "Знаючи його характер, а також те, що він раніше бігав за мною з ломом та розрубав мені руку заступом.........взяв рушницю", "Основна мета була безперешкодно забрати племінника і завезти в лікарню", "Дійшовши за 1 м. до порогу я сказав пропусти мене, але той з піднятими вилками швидко кинувся в мою сторону, в цей час я підняв рушницю і зробив постріл".
При проведенні слідчої дії слідчим були проведені заміри згідно до яких за повідомленою ОСОБА_2 інформацією відстань між ним та потерпілим в момент, коли той кинувся на нього з вилами, а він здійснив постріл, складала 6 метрів ( відстань від місця де стояв ОСОБА_2 до порогу 1м.10 см., ширина порогу 2 м. 20 см., відстань від іншої сторони порогу до ОСОБА_4 2 м. 70 см.) (т.1 а.с. 101-109).
В послідуючому на досудовому слідстві ОСОБА_2 також давав аналогічні показання, в тому числі вказував, що здійснив постріл у потерпілого лише після його активних дій направлених на заподіяння йому вилами тілесних ушкоджень у зв'язку з небезпекою для його життя з відстані близько до 10 метрів: "ОСОБА_7 намагався вдарити мене вилами і кинувся із-за порогу з вилами на мене......я хотів вистрелити йому в ноги" (т.1 а.с. 127, 195-199).
Будучи допитаним в апеляційній інстанції ОСОБА_2 дав показання, які узгоджуються з показаннями, які він давав раніше, а також уточнив, що здійснив постріл з відстані яка була визначена при проведенні з ним відтворення обстановки та обставин події, близько 5-6 м. коли потерпілий кинувся на нього з вилами.
Суд першої інстанції, на думку колегії суддів безпідставно надав критичну оцінку показанням засудженого ОСОБА_2 про те, що потерпілий погрожував йому вилами, піддав сумніву відстань пострілу про яку повідомив засуджений (до 10 м.) обґрунтувавши свій висновок показаннями ОСОБА_2 у суді та у якості підозрюваного, при цьому навів у вироку його показання, які не відповідають змісту його показань в протоколі судового засідання та звукозаписі.
Так, зокрема вказав, що ОСОБА_2 у суді пояснював, що стріляв у потерпілого з відстані 20-30 метрів, хоча в протоколі (т. 4 а.с. 135) та звукозаписі зазначено про відстань між ними в момент пострілу в межах 10 метрів.
На думку колегії суддів, навівши такі висновки, суд також припустився в них істотних суперечностей, оскільки у фабулі обвинувачення визнаного ним доведеним вважав встановленими обставини знаходження в руках потерпілого ОСОБА_20 вил та погроз ними засудженому: "ОСОБА_7.... був з вилами в руках і не пропускав ОСОБА_2 в будинок........з метою безпечного проходу повз ОСОБА_7, проходячи до порогу будинку ОСОБА_2 умисно наніс вогнепальне поранення".
Зі змісту цих встановлених судом обставин вбачається, що показання ОСОБА_2 щодо відстані з якої він здійснив постріл надані у суді першої інстанції (в межах 10 м.), а також при відтворенні обстановки та обставин події (6 метрів) не суперечать встановленим судом обставинам: "Проходячи до порогу будинку ОСОБА_2 умисно наніс вогнепальне поранення".
Крім цього, повідомлені ОСОБА_2 дані щодо здійснення потерпілим погроз вилами, а також вчинення ним в послідуючому активних дій направлених на заподіяння ними йому ушкоджень, відстані здійснення пострілу узгоджуються з даними протоколів огляду місця події згідно яких відстань від хвіртки до будинку складає 19.5 м., біля порогу будинку виявлено плями бурого кольору та вила з аналогічними плямами. (т.1 а.с. 2-5, 73-74), даним відтворення обстановки та обставин події проведених з засудженим, а також показаннями потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_10, свідків ОСОБА_14, ОСОБА_15, які не бачили моменту пострілу, однак були очевидцями подій, які йому передували та подій, які відбувались відразу після пострілу.
Так, визнана судом потерпілою ОСОБА_3 вказувала на схильність потерпілого до фізичної агресії, пояснювала, що причиною приїзду засудженого була злочинна поведінка потерпілого, який заподіяв сину вилами тілесні ушкодження, намагався його заколоти. Повідомивши про це брату з мобільного телефону матері, попросила його викликати "швидку" та міліцію. Через нетривалий час приїхав брат з дружиною, яка зайшла до будинку, а він залишився на вулиці. ОСОБА_7 ходив по вулиці крутив сокирою, а коли появився ОСОБА_3 побачила як він побіг з вилами на брата. Почула постріл, вибігла на вулицю побачила брата, який стояв з рушницею в двох метрах від порогу та потерпілого в руках, якого були вила. Підтвердила вона також і повідомлені ОСОБА_2 і послідуючі події (т.3 а.с. 164,165).
Зазначені показання ОСОБА_3 повністю узгоджуються з показаннями, які вона давала на досудовому слідстві в якості свідка 13.09.2004 р., в тому числі пояснювала: "Я чула що ОСОБА_7 біг і кричав, державши в руках вилки, що вб'є ОСОБА_2, вилки бачила через вікно, потім почула постріл і вискочила на двір" (т.1 а.с. 33, 34), а також підтвердила їх при допиті в суді апеляційної інстанції.
Потерпілі ОСОБА_4, ОСОБА_10 також підтвердили вказані засудженим та потерпілою ОСОБА_3 обставини, в тому числі щодо схильності потерпілого до агресивних дій, застосування фізичного насильства, підтвердили протиправну поведінку потерпілого по відношенню до ОСОБА_4 та приїзд засудженого у зв'язку з цим до них додому. Вказували на продовження агресивних дій батька, здійснення ним погроз сокирою через вікно. Після приїзду засудженого та знаходячись в будинку, чули як під'їхав автомобіль, бачили як зайшла ОСОБА_14, а також як пролунав постріл, після якого стали виходити на вулицю, хто за ким виходив не пам'ятають. Як пояснив ОСОБА_4 бачив батька, який лежав з вилами біля порога, а також ОСОБА_2, який біг з рушницею до машини, ОСОБА_10 пояснила, що бачила батька, який стояв та тримав вила в руках. Підтвердили, що засуджений повернувшись через деякий час надавав допомогу батьку, який був живим та у відсутність "швидкої" повіз його до лікарні (т.3 а.с. 165-167, 173-177).
Показання цих потерпілих також є послідовними, вони узгоджуються з показаннями, які вони давали на досудовому слідстві (т.1 а.с 38-39, 111-112), підтвердили ці особи вказані показання і під час додаткового допиту в апеляційній інстанції надавши аналогічні пояснення.
Підтвердили показання засудженого також свідки ОСОБА_14, яка була допитана у судах обох інстанцій та свідок ОСОБА_15, показання якої були оголошені у суді першої та апеляційної інстанції. З їх показань слідує, що засуджений отримавши повідомлення по телефону про загрозу для життя племінника, викликавши "швидку" та міліцію поїхав до своєї сестри, щоб йому допомогти. Після пострілу, який почули перебуваючи у будинку, вийшли на вулицю та побачили, з однієї сторони порогу ОСОБА_7, який стояв та тримався за бік, а потім упав, а також неподалік нього вила та ОСОБА_2, який стояв з іншої сторони порогу. ОСОБА_2 відразу побіг, сів в автомобіль і кудись поїхав, а згодом повернувшись повіз потерпілого в лікарню. Зазначені свідки вказували на конфліктний характер потерпілого, схильність до жорстокої поведінки, непоодинокі випадки застосування сили щодо членів сім'ї, родичів, ОСОБА_14 підтвердила факт спричинення ним заступом тілесних ушкоджень чоловіку за декілька років до цього. ОСОБА_14 також повідомила, що про наявність у чоловіка зброї не знала (т.3 а.с. 177, 178, т.1 а.с. 177, 178).
Свідки ОСОБА_18, ОСОБА_19, в суді першої інстанції також фактично підтвердили показання засудженого надавши наступні пояснення ОСОБА_18: "12.09.04 р. ОСОБА_2 попросив телефон викликати швидку та міліцію, був схвильованим пояснював, що батько побив сина вилами.... просив виїхати якомога швидше"(т.3 а.с. 179), ОСОБА_19 (працівник міліції): " В обідню пору ОСОБА_2 по телефону повідомив, що ОСОБА_7 вчинив бійку з сином, голос його був стурбований, просив щоб виїхала міліція, а через хвилин 30 приїхав дуже схвильований, обличчя біле та повідомив, що вчинив вбивство."( т. 3 а.с. 212, т.4 а.с. 123).
Свідки ОСОБА_21, ОСОБА_22 (сусіди ОСОБА_7), ОСОБА_23(секретар сільської ради), ОСОБА_24(колега потерпілого), в судовому засіданні підтвердили конфліктний, неврівноважений, агресивний характер потерпілого. Так, зокрема ОСОБА_24 пояснив: "Потерпілий був дуже агресивною людиною, я був присутній при побитті ним свого малолітнього сина штахетою, піднявши його за руку" (т.4 а.с 124-128) Таку ж характеристику потерпілому ОСОБА_20 надав сільський голова (т.1 а.с. 213).
З показань свідка ОСОБА_17, які були оголошені судом 1 інстанції вбачається, що він 12.09.2004 р. чув сварку на городі у ОСОБА_4 на яку уваги не звертав, а згодом почув постріл. (т.1 а.с. 159-160).
З показань свідка ОСОБА_16 оголошених в судовому засіданні як першої так і апеляційної інстанції у зв'язку з його смертю, вбачається, що вони також узгоджуються з показаннями засудженого, в тому числі він пояснював: "Прибігла дочка, зателефонувала до брата ОСОБА_2 щоб той викликав швидку.... говорила, що ОСОБА_7 сильно побив сина і той в тяжкому стані.... можливо вбив.... бив вилами", вказував, що побоявся туди йти, оскільки потерпілий раніше бив його та погрожував, що вб'є як він прийде на поріг. Підтвердив, що біля 15 год. приїхав син та привіз рушницю, сказав, що вистрілив у ОСОБА_7, він вийняв гільзу та викинув її в сажавку"( т.1 а.с. 175-176).
Протиправний характер поведінки потерпілого 12.09.2004 р. по відношенню до свого сина незадовго до приїзду засудженого також стверджується висновками СМЕ № 295, 304 згідно з якими ОСОБА_4 були спричинені 2 рани на голові та 3 рани на шкірі грудної клітини, рана на правій голені. Рани на голові могли виникнути від удару боковою частиною вил, а на грудній клітині від дії тупозагострених предметів, можливо від дії зубів вил. У випадку нанесення цих ударів вилами з більшим зусиллям вони могли бути небезпечні для життя ( т.1 а.с 31,32, 115), а також даними постанови про відмову в порушенні кримінальної справи щодо ОСОБА_7 у зв'язку з його смертю від 06.10.2004 р. з якої слідує, що в діях останнього вбачався склад злочину, передбаченого ст. 15 ст. 121 ч.1 КК України(т.1 а.с. 157,158).
Доказом реальності побоювань засудженого про намір потерпілого його заколоти також є висновок СМЕ № 319 згідно з яким у ОСОБА_2 були виявлені рубці на нозі, правій руці, які згідно характеру рубців могли виникнути від дії тупозагостреного предмету, яким могли бути деталі лопати. Давність цих ушкоджень відповідає терміну повідомленому засудженим в 2000 р.(т.1 а.с 215). Наявність цих тілесних ушкоджень у засудженого узгоджується з його показаннями про те, що ОСОБА_2 за декілька років до подій 12.09.2004 р. кидався на нього з заступом та спричинив ним йому ушкодження, підтвердили ці обставини також потерпіла ОСОБА_3, свідок ОСОБА_14
Зазначені показання засудженого, потерпілих та свідків щодо подій 12.09.2004 р., які передували конфлікту, обставин спричинення засудженим потерпілому смертельного вогнепального поранення, його послідуючої поведінки, висловлені ними у процесі розслідування справи та у судовому засіданні судів обох інстанцій, є послідовними переконливими, оскільки повністю узгоджуються між собою та іншими доказами у справі.
Слід зазначити, що показання потерпілих ОСОБА_3, ОСОБА_25, свідка ОСОБА_14, які фактично підтвердили показання ОСОБА_2 про застосування зброї для захисту свого життя, надавались ними органам досудового слідства з 12.09. по 15.09.2004 р., в той час коли ОСОБА_2 був затриманий та можливості для узгодження своєї позиції з ними щоб спотворити дійсні обставини не мав.
За таких обставин будь-яких даних, які б ставили під сумнів достовірність зазначених показань засудженого, потерпілих, свідків, на протязі досудового та судового слідства та в суді апеляційної інстанції не встановлено. Деякі розбіжності щодо викладення ними характеру розвитку подій їх послідовності зумовлені особистим сприйняттям кожним із них тих моментів, які вони спостерігали, аффектогенною ситуацією, а також тривалим часом який минув з тих подій, а тому немає підстав для визнання цих показань недостовірними.
Суд першої інстанції обґрунтовано надав критичну оцінку показанням потерпілих ОСОБА_6, ОСОБА_5, в яких вони вказували про підготовлене умисне вбивство ОСОБА_7, штучне створення доказів та інсценування стану необхідної оборони ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, погоджується з цим і колегія суддів, оскільки будь-яких доказів, які б підтверджували ці обставини матеріали справи не містять.
З цих же підстав колегія суддів критично ставиться до показань цих осіб, а також потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_12 про те, що ОСОБА_2 з дороги двічі вистрелив у ОСОБА_7, оскільки зазначені особи не були очевидцями цих подій, дізнались про смерть брата через тривалий проміжок часу, особи від яких їм ніби-то стало відомо вказані ними обставини заподіяння смерті потерпілому цих обставин не підтверджують, не узгоджуються їх показання і з іншими доказами у справі, в тому числі висновками експертиз, даними протоколів огляду місця події, трупа та інш.
Крім того, доводи висловлені ними в суді першої та апеляційної інстанції, не узгоджуються з обвинуваченням, визнаним судом доведеним, а вирок суду в цій частині в апеляційному порядку не оспорюється.
Інші докази у справі, а це зокрема: висновки судово-медичних, криміналістичної експертиз №№ 158, 544, 131, 156, дані огляду місця події, трупа, на думку колегії суддів також не підтверджують висновки суду про те, що ОСОБА_2 під час сварки, яка виникла внаслідок того, що потерпілий не пропускав його в будинок сестри, на ґрунті неприязних стосунків умисно вбив ОСОБА_7, як і не спростовують показання засудженого про те, що він здійснив постріл з рушниці в потерпілого з відстані приблизно 6 -10 м., після того, як потерпілий з вилами кинувся на нього.
Згідно висновку первинної СМЕ № 158, постріл у ОСОБА_7 був проведений у горизонтальному чи близькому до нього направленні, з відстані більше 1-2 метра, після отримання вогнепального поранення ОСОБА_7 міг на протязі менше години жити, говорити, здійснювати рухи руками, ногами. (т.1 а.с. 26).
За висновком комісійної СМЕ № 131, враховуючи, що при дослідженні не виявлено компактної дії шроту, а лише рани, які утворились від дії окремих шротин, дані пошкодження являються пораненням осипом шроту, виникли при дистанції пострілу більше 2- 5 м. З даними пораненнями постраждалий міг виконувати осмислені дії - пересуватися на невеликі дистанції і жити на протязі декількох десятків хвилин.
Конкретно встановити, в якому положенні - динамічному чи статичному знаходився постраждалий під час виникнення тілесних ушкодження являється неможливим.(т.4 а.с 220-223).
Додатковою СМЕ № 156 встановлено, що кут пострілу з зброї складав близько 90 градусів, тілесні ушкодження могли виникнути внаслідок пострілу на відстані більше 2-5 метрів, мав місце 1 постріл з вогнепальної зброї, зарядом дробу № 5 вітчизняного виробництва діаметром 3 мм. Категорично виключити показання підсудного про постріл з 10 метрів являється неможливим. Також зазначено, що стверджувати про те чи могли знаходитись в руках ОСОБА_20 вила комісія експертів не може, так як це входить в компетенцію слідчих органів (т.5 а.с. 109-113).
Оцінки вказаним доказам суд першої інстанції не надав та поклав їх в обґрунтування своїх висновків про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, хоча вони на думку колегії суддів переконливо вказують про відсутність в його діях складу вказаного злочину.
Приймаючи, до уваги вищенаведене, проаналізувавши та співставивши усі докази, які суд першої інстанції поклав в обґрунтування вироку, перепровіривши основні з них, в апеляційній інстанції під час проведення судового слідства, колегія суддів приходить до висновку, що показання ОСОБА_2, в тому числі і в тій частині де він вказує, що здійснив постріл в напрямку потерпілого при відстані між ними в межах 10 метрів, а як встановлено більш точніше при відтворенні обстановки та обставин події, шляхом проведення замірів, близько 6 метрів, після того як потерпілий погрожуючи вбивством з направленими на нього вилами пішов на нього, відображають об'єктивні обставини, за яких потерпілому були спричинені вогнепальні смертельні поранення.
Досудовим слідством не надано, а судом першої інстанції не встановлено та не наведено у вироку доказів, які б спростовували ці обставини, не знаходить таких доказів і апеляційний суд.
Надаючи оцінку послідовним показанням ОСОБА_2, які узгоджуються з іншими вищенаведеними доказами, колегія суддів враховує, що згідно положень ст. 62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість у вчиненні злочину, обвинувачення не може ґрунтуватись на припущеннях, а усі сумніви щодо доведеності вини особи повинні тлумачитись на її користь.
Досудове слідство, а потім і суд у вироку обґрунтували обвинувачення ОСОБА_2, в умисному вбивстві ОСОБА_7 на ґрунті неприязних стосунків припущеннями, а усі сумніви щодо доведеності його вини витлумачили не на його користь, а на користь обвинувачення.
Згідно з ч. 3 ст. 27 Конституції України кожен має право захищати своє життя і здоров'я, життя і здоров'я інших людей від протиправних посягань.
Відповідно положень ст. 36 КК України необхідною обороною визнаються дії, вчиненні з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається або іншої особи від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
Кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.
Не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальну відповідальність застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи, незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяно тому, хто посягає.
На думку колегії суддів фактичні обставини спричинення ОСОБА_2 потерпілому ОСОБА_27 смертельних тілесних ушкоджень свідчать, що він діяв правомірно, відповідно до ч. 3 ст. 27 Конституції України та ст. 36 КК України.
Так, досліджені судами докази вказують на те, що ОСОБА_2 приїхав до своєї сестри ОСОБА_3, отримавши інформацію про вчинення потерпілим ОСОБА_7 суспільно-небезпечних дій щодо сина - ОСОБА_4, можливості продовження ним цих дій та знаходження племінника ОСОБА_4 в загрозливому для його життя становищі, в тому числі внаслідок отриманих травм. Він викликав міліцію і "швидку допомогу" і поїхав до сестри лише після другого телефонного дзвінка з метою надання допомоги племіннику в транспортуванні його в лікарню.
Приїхавши до помешкання своєї сестри, після того як в будинок де знаходився як він вважав, в тяжкому стані ОСОБА_4, зайшли його дружина та мати, він також став проходити до дверей будинку та наблизився до порогу.
В цей період з-за будинку йому назустріч з вилами в руках вийшов потерпілий ОСОБА_7, який став йому погрожувати вбивством.
Враховуючи повідомлену йому сестрою та матір'ю інформацію про здійснення потерпілим нападу на сина з застосуванням вил, вважаючи, що племінник потребує невідкладної допомоги, а "швидка допомога" та міліція ще не приїхала на виклик, а також спричинення потерпілим йому самому раніше за схожих обставин тілесних ушкоджень заступом, знаючи про неврівноважений характер потерпілого та його схильність до агресії та застосування фізичної сили, ОСОБА_2 мав усі підстави для сприйняття погроз потерпілого як реальної загрози як щодо себе, так і до близьких людей, які перебували у будинку, а тому діючи співмірно небезпечній ситуації, взяв з автомобіля заряджену одним патроном рушницю та повернувся на подвір'я для відвернення можливої загрози для життя та здоров'я як свого, так і близьких людей.
Пройшовши на подвір'я до порогу будинку та знаходячись на відстані приблизно 6 метрів від потерпілого ОСОБА_20, який стояв з іншої сторони порогу, ОСОБА_2 попросив його відійти і пропустити до будинку, однак потерпілий агресивно відреагувавши на його прохання, висловлюючи погрози вбивством, направивши на нього вила став швидко до нього наближатись після чого засуджений з метою негайного відвернення реальної та безпосередньої загрози для свого життя, не цілячись здійснив в його напрямку постріл.
На думку колегії суддів, в момент, коли потерпілий ОСОБА_20 став вчиняти активні дії, а саме швидко з направленими вилами став наближатись до ОСОБА_2 висловлюючи погрози вбивством, враховуючи незначну відстань, яка їх розділяла у ОСОБА_2 виник стан необхідної оборони, оскільки лише негайно застосувавши зброю, він міг захиститися від суспільно-небезпечного посягання на своє життя.
Висновки суду першої інстанції, а також аналогічні доводи прокурора в апеляційній інстанції про те, що ОСОБА_2 мав можливість втекти, зачекати в автомобілі, покликати допомогу, викликати міліцію, на думку колегії суддів є безпідставними та такими, що не ґрунтуються на матеріалах справи та суперечать вимогам закону.
Як встановлено, ОСОБА_2 звернувся за допомогою, а саме викликав міліцію і "швидку", однак на час його приїзду вони не прибули, при цьому він мав обґрунтовані підстави для висновку, що племіннику ОСОБА_20 потрібна невідкладна медична допомога і його життю та здоров'ю, як і життю і здоров'ю інших близьких йому людей існує реальна загроза від потерпілого, який стояв з вилами поблизу дверей будинку де вони перебували та при виході їх з будинку міг реалізувати висловлені ним погрози, в тому числі і щодо нього, а тому на думку колегії суддів його дії, які полягали в тому, що він взявши рушницю для самозахисту, повернувся на подвір'я, були викликані необхідністю.
Крім того, кожна особа має право на необхідну оборону незалежно від можливості уникнути суспільно небезпечного посягання або звернутися за допомогою до інших осіб чи органів влади.
Будь-яких доказів, які б вказували, що засуджений взявши в автомобілі заряджену рушницю, як про це вказано у вироку повернувся на подвір'я, щоб умисно, з мотивів неприязні вбити потерпілого ОСОБА_20 у справі не має і такі висновки суду є лише нічим необґрунтованими припущеннями.
Спростовує ці висновки суду і послідуюча поведінка засудженого, який хоча відразу і поїхав з місця події, перебуваючи в шоковому стані, в послідуючому, через незначний проміжок часу, повернувся, став надавати потерпілому допомогу та ще живого, при свідомості, повіз його до лікарні.
Вирішуючи питання щодо співмірності захисту, колегія суддів враховує положення ч. 5 ст. 36 КК України відповідно до яких, не є перевищенням меж необхідної оборони і не має наслідком кримінальної відповідальності застосування зброї або будь-яких інших засобів чи предметів для захисту від нападу озброєної особи незалежно від тяжкості шкоди, яку заподіяну тому, хто посягає.
Враховуючи, що потерпілий ОСОБА_7 вчинив напад та створив реальну загрозу застосування щодо ОСОБА_2 предмету, здатного заподіяти шкоду його життю та здоров'ю, він був вправі захищатися наявними у нього засобами, в тому числі і з застосуванням вогнепальної зброї, а спричинення потерпілому будь-якої шкоди у цій ситуації аж до позбавлення його життя, не виключає необхідної оборони та не є перевищенням її меж.
Отже за даних обставин колегія суддів вважає, що ОСОБА_2 заподіяв смерть ОСОБА_7 в стані необхідної оборони, що діючим законодавством визнається правомірним і не тягне кримінальної відповідальності, а тому в його діях відсутній склад злочину, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України і він не несе відповідальності за заподіяну шкоду.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 9 Постанови Пленуму Верховного суду України №1 від 26.04.2002 року "Про судову практику у справах про необхідну оборону" шкода, заподіяна в стані необхідної оборони без перевищення меж останньої, відшкодуванню не підлягає.
Наведене свідчить, що доводи апеляцій засудженого та його захисника, в яких вони хоча і просять лише перекваліфікувати дії засудженого на ст. 119 КК України, однак як слідує з їх змісту, фактично вказують на знаходження засудженого в стані необхідної оборони заслуговують на увагу, а тому їх слід частково задовольнити, вирок щодо ОСОБА_2 скасувати, а справу, в порядку ст. 365 КК України закрити за відсутності в його діях складу злочину. Запобіжний захід підписку про невиїзд обрану ОСОБА_2 скасувати.
За вказаних обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляції потерпілого ОСОБА_6
Порушень кримінально-процесуального закону, які б перешкоджали апеляційному суду постановити законне і обґрунтоване судове рішення колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст.ст. 365, 366, 379 КПК України, колегія суддів,-
у х в а л и л а :
апеляцію потерпілого ОСОБА_6 залишити без задоволення.
Апеляції засудженого ОСОБА_2, захисника, ОСОБА_8 задовольнити частково.
Вирок Новоград Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 07 листопада 2012 року щодо ОСОБА_2 скасувати, провадження в справі закрити на підставі п.2 ст. 6 КПК України за відсутністю складу злочину.
В задоволенні цивільних позовів ОСОБА_4 про стягнення з ОСОБА_2 5000 грн. моральної шкоди та ОСОБА_9 про стягнення з ОСОБА_2 300 000 грн. моральної шкоди відмовити.
Судді:

Ответить

Вернуться в «ГП Закон Украины "Об оружии "»